- відновник
- —————————————————————————————відно́вник 1іменник чоловічого роду, істотатой, хто відновлює що-небудь—————————————————————————————відно́вник 2іменник чоловічого родухімічна речовина
Орфографічний словник української мови. 2005.
відновник
Смотреть что такое "відновник" в других словарях:
газ-відновник — га/зу відно/вника, ч. Газувата речовина, яка використовується в хімії, металургії й техніці як відновник та паливо … Український тлумачний словник
відновник — а, ч. 1) хім.Речовина, яка під час реакції віддає електрони, а сама окиснюється. 2) Той, хто щось відновлює … Український тлумачний словник
газ-відновник — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
43.060.40 — Паливні системи ГОСТ 10579 88 Форсунки дизелей. Общие технические условия. Взамен ГОСТ 10579 82, ГОСТ 8669 82 ГОСТ 15059 88 Форсунки автотракторных дизелей. Габаритные и присоединительные размеры. Взамен ГОСТ 15059 77, ГОСТ 24989 81 ГОСТ 15060 77 … Покажчик національних стандартів
антихлор — у, ч. П ятиводневий натрійтіосульфат – сильний відновник, що знешкоджує просту речовину хлору … Український тлумачний словник
відновлювач — а, ч. Те саме, що відновник … Український тлумачний словник
відновниця — і. Жін. до відновник 2) … Український тлумачний словник
гідроксиламін — у, ч. Отруйна речовина, що її застосовують як сильний відновник … Український тлумачний словник
дисульфіт — у, ч. Сіль гіпотетичної дисульфітної кислоти, що використовується у фотографії та хімічному аналізі як відновник … Український тлумачний словник
йодатометрія — ї, ж. Метод визначення деяких відновників мірничкуванням їх розчином йодату в присутності йодиду та крохмалю … Український тлумачний словник
